ЛІКУВАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

https://drive.google.com/open?id=1fZyANQURFKMYoD2eEyl5GX1Unnp5TD6B
(можна завантажити повну версію цього файла)
ЛІКУВАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ
    Мета лікувально - профілактичного харчування - підвищити стійкість організму до токсичних речовин, зменшити відкладення цих речовин в тканинах і посилення їх виведення з тканин і крові.

      На промислових підприємствах і в сільському господарстві на організм людини можуть впливати шкідливі хімічні речовини (сильні кислоти, органічні розчинники, похідні галогенів, бензолу, отрутохімікати, солі свинцю, миш'яку, стронцію), іонізуюче випромінювання та ін.

    Найбільш чутливі до дії шкідливих факторів нервова система і печінка.

Захисні компоненти їжі, що використовують у лікувально-профілактичному харчуванні

Для лікувально-профілактичного харчування розроблено п'ять раціонів, які повинні містити захисні компоненти

Фізіолого - гігієнічні основи побудови лікувальних дієт і режиму харчування

Лікувальне харчування – це харчування, що відповідає потребам хворого організму в нутрієнтах і враховує особливості його обмінних процесів, а також стан окремих функціональних систем.

Основне завдання лікувального харчування :

- Відновлення порушеної рівноваги в організмі,
- Пристосування нутрієнтного складу раціонів до метаболічних особливостей організму,
- Підбір і поєднання продуктів,
- Вибір способу кулінарної обробки на основі фізіологічних особливостей обміну, стану органів і систем хворого.

Лікувальне харчування базується на теорії збалансованого харчування.

Фізіолого- гігієнічні принципи лікувального харчування :

1. Кількісна і якісна відповідність і збалансованість - забезпечення фізіологічних потреб хворої людини в нутриентах і енергії;

2. Адекватність - забезпечення відповідності між особливостями метаболізму і перебігом патологічного процесу, властивостями, складом їжі і можливостями хворого її засвоювати;

3. Щадіння - обмеження або виключення інгредієнтів їжі, які дратують хворий орган або обтяжують його.

Виділяють такі види щадіння:

- Функціональне (певний нутрієнтний склад та енергетична цінність раціону);
- Механічне (регулювання обсягу і маси раціону, отримання ніжної консистенції за рахунок подрібнення, збивання, протирання, видалення клітковини і сполучної тканини,

варіння і припускання);

- Хімічне (видалення екстрактивних речовин, ефірних масел, органічних кислот, мінеральних солей, холестерину, продуктів окислення жирів);

- Термічне щадіння (температура гарячих страв повинна бути не вище 60 ° С, холодних - не нижче 15 ° С);

Велике значення для дієтичного харчування має зменшення проміжків між прийомами їжі до 2-4 годин ( 5-6 разове харчування ) і помірні навантаження до і після прийому їжі.

4. Різноманітність - використання широкого асортименту продуктів, різних страв і продуктів спеціального призначення з урахуванням специфічної дії їжі;

5. Динамічність - перехід від щадіння органу до його тренування. Принцип тренування полягає в розширенні суворої дієти з обмеженнями на повноцінний харчовий режим.
Принцип тренування здійснюється за "ступінчастою" системою та системою "зигзагів".
"Ступенева" система - поступове розширення суворої дієти за рахунок дозованого зняття обмежень.
Система "зигзагів" передбачає різку та короткочасну зміну дієти ( 1 раз на 7-10 днів).
Контрастні дієти (дні ) бувають двох видів: навантажувальні ("плюс - зигзаги") і розвантажувальні ("мінус - зигзаги").

 Дієта – це харчовий раціон і режим харчування, призначений хворим людям.

Фізіолого-гігієнічні вимоги до дієт

При лікувальному і дієтичному харчуванні використовується номерна система дієт. Найбільш поширені дієти № 1, 2, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 15
Досвід роботи дієтичних закладів свідчить, що достатньо мати 4 раціони:

 раціон 1 - дієта № 1,

раціон 2 - дієта № 2,

раціон 3 - дієти № 5, 7, 10,

раціон 4 - дієта № 8, 9

Специфічна дія продуктів і страв, яка враховується при складанні раціонів для хворих

Дія	Продукти і страви
Продукти швидкого засвоєння	- рідка, пюреподібна і желеподібного їжа, молокопродукти, яйця, зварені некруто, омлет; - фрукти і ягоди
Продукти повільного засвоєння	- свіжий хліб; - тугоплавкі жири; - смажене м'ясо, бобові, гриби
Продукти, що збуджують серцево-судинну та нервову систему	- міцні чай, кава, какао, шоколад; - бульйони, гострі страви, копченості, субпродукти редька; - капуста, часник, цибуля, бобові
Продукти зі слабкою сокогонною дією	- пюреподібні та желеподібні страви, протерті овочі; - молочні продукти, молочні круп'яні супи; - відварні протерті або рубані страви з м'яса і риби; - яйця, зварені некруто, омлети; - хліб пшеничний підсушений; - неміцний чай, газовані напої; - вершкове масло, рафінована олія
Продукти з високою сокогонною дією	- м'ясні, рибні, грибні бульйони і соуси на них; - смажені і тушковані блюда; - солоні, копчені, консервовані, кислі продукти; - спеції, прянощі; - житній хліб і здобні вироби; - кава, чай, газовані напої
Продукти, що стимулюють моторику ШКТ	- продукти, що багаті на клітковину; - солоні, солодкі, кислі продукти; - газовані напої; - холодні страви; - жири або сметана натщесерце (окремо)
Продукти, які гальмують моторику ШКТ	- в'язкі дубильні речовини (відвари чорниці, груш, кизилу, міцний зелений чай, какао на воді); - страви в'язкою і слизової консистенції; - теплі напої та страви
Продукти, що збільшують гниття, бродіння в ЖКТ	- вуглеводна їжа, багата клітковиною, С3-С4 - сахариди; - їжа, що багата на неповноцінні білки (сполучна тканина, субпродукти другої категорії, желатин); - білки рослинного походження, особливо бобових овочів